Вхід
Контакти
Мапа сайту
Телефон:
067 732 6195

ЧОМУ Я ВСТУПАЮ ДО ПОСТУПУ

Зображення користувача ПОСТУП.

Поступінформ № 550 (19.06.2014 – 25.06.2014)

Володимир Голуб,

член ГО «Поступ»

Спостерігаючи суспільно-політичне життя України, я на превеликий жаль констатую, що донедавна в нас не було єднальної національної ідеї, навколо якої могла б об’єднатися більшість населення України.

Всі партійні програми, які створювалися за цей час були лише пастками для обивателя, в яких сьогоденні прагнення електорату камуфлювалися під ідейні постулати. Зазвичай, термін їх існування був дуже короткий і максимум через півроку після виборів вони хоронилися під нашаруваннями нових слоганів, що знову таки працювали на відвертання уваги від бездарності та некомпетентності партійних очільників.

Всі теоретичні напрацювання істориків, суспільствознавців, інших науковців добре виглядали на папері та в презентаціях, та проте так і залишалися суто теоретичними розробками. Нерідко повністю відірвані від реалій сьогодення та прагнень суспільства, вони були цікавими лише вузькому колу спеціалістів та ще політологам, які виловлювали там красиві визначення для чергових політичних лозунгів.

Майдан-2 дав поштовх українському суспільству, вперше виникло почуття нації, об’єднаної навколо патріотичних цінностей та розуміння того що «так більше жити не можна!». Людські водовороти, що виникли навколо цих подій демонструють нам, що суспільні зміни назріли, що люди прагнуть до них. Ми продемонстрували високу здатність самоорганізації, яку навіть самі донедавна не очікували від себе. Ми відчули свою силу в спільних діях.

Проте, не знаю, як для інших, а для мене став очевидним той факт, що сила наша дуже часто виявляється сліпою, а тому вразливою. ситуативні об’єднання перед лицем явної загрози створюються швидко, але вони потужні до того часу, доки триває протистояння. як тільки настає період затишшя – люди почуваються розгублено і не потрібними одне одному.

Врятувати ситуацію можна. Для цього повинна бути цементуюча сила – сила ідеології. В багатьох з нас нервова реакція на це слово, алергія на передозування в радянські часи. Але це – як ліки, які повинні вживатися розумно. Ідеологія потрібна для того щоб розуміти, що ми робимо, для чого ми робимо і до чого ми мусимо прийти.

Саме в Поступі я побачив намагання створити нову ідеологію для нашого суспільства. Хай вона поки що недовершена, хай тривають дискусії та вносяться зміни, але вона є саме ідеологією, а не набором красивих слів для зовнішнього використання. І це привернуло мою увагу та дало поштовх для більш детального ознайомлення.

Чим приваблива для мене стала ідея Громадянської Республіки?.. Мабуть, далися взнаки втома від демократії та природжене неприйняття авторитаризму. Що ми спостерігаємо всі ці роки в тих перегонах, що в нас називаються демократичними виборами. Є десять процентів політично активного населення. Серед них є «сили світла» та «сили пітьми». Між ними точиться запекла боротьба, коли справжня, а коли й удавана за голоси іншого прошарку електорату. За цією боротьбою спостерігають ще десь 30% населення, які формують свій вибір. Але коли приходить час приймати рішення, то його приймають зовсім не ці люди. Ще 30 відсотків взагалі не беруть участі у виборах, а переможний внесок на на шальки виборчих терезів кидає остання група, якій взагалі не до тонкощів політики, які продають свій голос за мішок дерті, за в’язанку дров, за дитячий майданчик або пофарбовану лавку, іноді навіть просто за красиве виборче гасло!.. От хто насправді вирішує те, кому керувати державою!.. наша сьогоднішня демократія – це влада меншості. Влада безпринципної меншості, яка скуповує голоси. Влада тих, хто продає своє право керувати державою. Така влада мене не влаштовує. Державою повинні керувати ті, хто готовий нести за це відповідальність та приймати повсякденну активну участь у вирішенні державних задач.

Окрім того навіть озброєна ідеологією організація мусить мати розуміння що і коли вона має робити на кожному етапі свого розвитку. На жаль в нас досить поширена думка, що суспільно-політичну діяльність планувати неможливо. На жаль – тому що весь історичний досвід просто кричить про протилежне. Найбільш успішні соціальні звершення, перевороти та революції завжди були добре сплановані. Тільки за наявності чіткого плану організація здатна безупинно рухатися вперед та вирішувати свої завдання, не зупиняючись на кожному роздоріжжі та не втрачаючи час на виріб правильного шляху.

Саме наявність такого планування, участь у «громадянських середах», стали останнім доводом для прийняття мною рішення. Наявність ідеології, відповідність її моїм поглядам та зрозумілий план дій, до якого я можу долучитися та додати свій внесок. Власне, я повторив той шлях, який ми розписували на нещодавніх зборах «дізнатись, зрозуміти, прийняти,діяти». От тільки слово «діяти» в тій схемі я б розписав вертикально, бо діяти потрібно на кожному з цих етапів, а четвертим поставив би завершеної дії «зробити». Сподіваюся, що разом ми будемо діяти ефективніше, здолати на нашому шляху всі перепони і зможемо врешті-решт зробити реаліями наші прагнення.

Також у цих матеріалах: