Вхід
Контакти
Мапа сайту
Телефон:
067 732 6195

ОЛІГАРХІЯ - СТРИМУЄ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

Зображення користувача vladimir_golub.

Останнім часом українському суспільству намагаються прищепити думку про те що є олігархи добрі та олігархи погані, мовляв і серед них є люди, яким притаманні загальнолюдські риси та цінності. На створення позитивного іміджу свідомого олігархату витрачаються величезні кошти. Проте чи відповідає це дійсності? Навіть поверхневий аналіз ситуації показує зовсім іншу картину.

Політика і власність нерозривно пов’язані між собою. Основним ресурсом, що створює та підтримує власність, є людський труд, який найважче монополізувати, на відміну від фінансових, природних, транспортних ресурсів. Саме тому новоявлені олігархи намагалися якомога довше гальмувати цей процес розвитку ефективних продуктивних сил. Їм вигідно мати бідних робітників, що працювали б на них за копійки, бо тільки так вони б мали змогу конкурувати з іноземним виробником, де доля заробітної плати в вартості продукції становить близько 30% на відміну від 2-3% в Україні. Для цього проплачувалися відповідні чиновники, проплачувалися депутати, а згодом і самі олігархи міцно окопалися в законодавчому органі країни, для того щоб убезпечити себе від можливих змін, що могли б похитнути вибудовану ними систему. Це породило ще одне потворне явище нашого суспільства – корупцію. Апофеоз цього явища ми спостерігаємо останнім часом, коли цілі регіони віддані в управління олігархам. Хтось може заперечити, що це спроба забезпечити ефективне управління в умовах війни. Але це знову міф. Весь тягар забезпечення бойових дій насправді перекладено на плечі того ж таки середнього класу для того щоб знекровити його економічно. Якби олігархи вклали стільки ж в процентному відношенні, то ми б вже мали одну з передових армій в світі й покінчили б з війною. Проте олігархам вигідно підтримання конфлікту в такому замороженому стані, бо це дозволяє й надалі концентрувати ресурси в своїх руках, використовуючи для власного збагачення.

Поняття «олігарх-патріот» - це з області фантастики, це лише модний тренд для здобуття та укріплення політичної влади. Вони є патріотами власного капіталу. Доки ми матимемо у владі бізнесменів - доти вони виснажуватимуть здорові сили суспільства, бо їх мета – це збагачення.

Якщо поряд з вуликом розлити солодкий сироп, то бджоли перестануть літати по квітках, і перестануть давати натуральний мед. Так само й бізнесмени у владі перестають бути бізнесменами, перестають бути підприємцями, тому що в їх руках влада (як солодкий сироп для бджіл) і їм не треба щось робити особливе, щоб досягти прибутку. Достатньо просто перерозподілити державні кошти в свій «вулик». Вони стають олігархами. Україна для них була, є і залишатиметься надалі лише територією ресурсів, які можна використати для досягнення цієї мети. По суті своїй вони навіть не експлуататори в класичному розумінні цього слова.

Вони браконьєри, що нахабно розграбовують багате родовище. Олігархам не потрібна не тільки ефективна Українська держава, а й сама незалежна державність. Тому їх владні повноваження на будь-яких рівнях – це перешкода, що гальмує суспільний розвиток та становлення України, як держави. Чим швидше ми це зрозуміємо, чим швидше ми зможемо знайти ефективні ліки від цієї хвороби – тим більше в нас шансів зберегти нашу країну й саму громадянську українську націю. Тому позиція Поступу була й залишається незмінною:

«Бізнесменів – геть із влади! Олігархію геть!»

Також у цих матеріалах: