Вхід
Контакти
Мапа сайту
Телефон:
067 732 6195

РЕФОРМА АРМІЇ

Зображення користувача Дмитраш.

В країні, де йде війна, не треба пояснювати, навіщо потрібне військо. Тому першочерговим завданням української влади є реформа армії, що спиратиметься на місцеві традиції та досвід найбільш військовоспроможних країн світу.

Українські землі з козацьких часів жили під постійною загрозою зовнішньої агресії. І саме козацьке військо стало осередком державного устрою часів Гетьманщини. Навіть адміністративний поділ тоді утворювався за територіями відповідних полків та паланок.
Військова спроможність армії тримається на боєздатності населення. Так, невеличка Швейцарія може за кілька годин зібрати півмільйонну армію з добре підготовлених бійців. У сучасному Ізраїлі армія не просто відіграє оборонну функцію – вона є фундаментом суспільства. Служба в ізраїльському війську є фактично школою громадянства і робить колишніх репатріантів з СНД, Індії, Бразилії, Америки громадянами нової Батьківщини, починаючи з обов’язкового вивчення державної мови і традицій. І хоча загальний призов невигідний країні економічно, але він має величезну соціально-політичну роль. Там немає дідівщини і кожному знайдеться місце відповідно до його талантів.

Україна потребує армії нового типу, з використанням досвіду Швейцарії, Ізраїлю, Південної Кореї та українського козачого війська. Кожен фізично і психічно здоровий громадянин має пройти початкову військову підготовку та бути готовим у будь-який момент стати до лав армії. Але служба проходитиме не за один раз, а – за швейцарським принципом – розподілятиметься на військові збори по 2-3 тижні щороку. Це дає змогу не втрачати зв’язок із сім’єю та роботою, а також постійно зберігати високий рівень підготовки від 20 до 50 років. Амуніцію та контейнер зі зброєю кожен військовозобов’язаний триматиме вдома, без права розпаковувати у мирний час. Це забезпечить високу боєготовність та швидкість мобілізації, а у разі потреби резервісти, що лишилися на окупованій території матимуть все необхідне для бойової дієздатності.

При цьому регулярна армія може бути не дуже численна, але професійна і високотехнологічна. Вона буде складатися переважно з кадрових офіцерів, що керуватимуть регулярними тренуваннями та зборами резервістів, а у разі початку воєнних дій – одразу стануть на чолі вже сформованих військових підрозділів, що укомплектовуватимуться мобілізованими.

У Громадянській республіці всі мають однакові зобов’язання. Тому збори мають проходити всі, незалежно від соціального статусу та посади. За прикладом Південної Кореї, що постійно живе під загрозою нападу північного сусіда, президент, прем’єр, депутати так само мають проходити навчання поряд з простими громадянами. У Швейцарії чи Кореї військові збори привабливі ще й тим, що кожен може опинитися за одним кулеметом з відомим підприємцем, актором чи навіть міністром. В той час, як спроби «відкосити» від служби та зборів у цих країнах можуть призвести не тільки до штрафу та тюремного ув’язнення, але й до краху кар’єри. Людині, яка не бажає чесно служити Батьківщині, ніхто не довірятиме.

Важливим з точки зору обороноздатності є й відношення цивільного населення до зброї та військової служби. Крім армії, у країнах Балтії, Польщі, Південній Кореї також дуже популярні військово-патріотичні організації для молоді, а тирів і стрілецьких клубів у Швейцарії чи не більше, ніж кав’ярень. Не дивно, що навіть Гітлер не наважився нападати на цю невеличку нейтральну країну.
Віталій Дмитраш,
член ГО «Поступ»